Получение Украиной безвиза - это достижение пятого Президента Петра Алексеевича Порошенко и министра МИД Павел Климкин.
Об этом пишет политический обозреватель Светлана Кушнир в статье «Так чей же безвизовые и кто приближал этот день украинской победы?», опубликованной в блоге автора на сайте «Корреспондент».
Полный текст
Є гарний вислів, який я часто нагадую, коли дехто намагається «забути раптом» або присвоїти чужі здобутки і звучить він російською так: «Бред, вред, мы тоже помогали!»
#безвізнаш. Сьогодні це слово найчастіше звучить у медіаефірі України.
Шлях у довгі десять років, виконання дорожньої карти у 144 пункти, зміни до законодавства, запуск одночасно у декількох напрямках реформ важкі переговори та десятки зустрічей з членами Європейського Союзу – це не повний перелік тих сходинок, що привели державу до цього переможного дня.
11 травня 2017 року Рада Євросоюзу без обговорення питання і одноголосно прийняла рішення щодо надання Україні безвізового режиму для громадян. Місяцем раніше, 6 квітня, 521 голос «За» дали й європарламентарі-представники всіх країн-учасниць ЄС. А вже з 11 червня поїхати до країн Європи можна буде всім бажаючим – саме тоді набуде чинності механізм, що дає можливість українцям перетинати кордон за спрощеною процедурою.
Зараз всі радіють, вітають один одного. Найурочистіше та святково до цього знаменного дня підготувалися харків’яни, які з 11 травня розпочали ряд заходів, що приурочені до відзначення Дня Європи в Україні (цьогоріч – 20 травня). Окрім церемонії підняття прапорів ЄС і України, на головному Майдані Слобожанщини відбувся урочистий марш за участю підрозділів Збройних сил України, Національної гвардії та Національної поліції України.
До речі, варто нагадати, що саме за ініціативи керівника області Світличної у червні Харків прийматиме гостей Конгреса місцевих та регіональних влад Ради Європи, що проведуть у Першій Столиці засідання Моніторингового комітету щодо дотримання державами-членами Європейської хартії місцевого самоврядування та оцінять стан якості регіональної демократії в ЄС.
Голова Харківської облдержадміністрації Юлія Світлична, вітаючи громадський актив Харківської області, а це –представники Євромайдану, волонтери, учасники АТО, спортсмени, громадські організації, студентство,– з рішенням Ради ЄС, підкреслила, що саме від послідовної та чіткої позиції Президента України Петра Порошенка щодо запровадження спрощеного режиму, стала реальністю ця подія. Світлична дуже слушно звернула увагу на головного учасника перемоги української держави.
Непростий шлях до події, що ще більш тісніше зв’язує нас з великою європейською родиною, розпочинався саме за участю і безпосередньою ініціативою Петра Порошенка та нинішнього глави МЗС Павла Клімкіна.
Так, за час діяльності Порошенка на посаді секретаря Ради Національної безпеки і оборони Україна у вересні 2005 року Україна скасувала візовий режим для громадян ЄС. Очолюване Порошенком Міністерство закордонних справ у 2009-2010 роках значно просунулось на шляху виконання пунктів «дорожньої карти» щодо євроінтеграційних процесів.
Варто нагадати, що з 2008 по 2010 роки Павло Клімкін працював директором Департамент Євросоюзу МЗС, коли було розпочато програму «Східного партнерства». І саме Клімкін очолював українську делегацію на переговорах про підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Коли ж Петро Порошенко очолив у 2012 році Міністерство економрозвитку і торгівлі, то справа щодо євроінтеграції знову перейшла в активну фазу виконання. Навіть після звільнення з посади міністра і Порошенко, і Клімкін не припинили свого поступу у цьому напрямку. Так, народний депутат Петро Порошенко широко використовував свої міжнародні зв’язки, і, будучи членом Комітету з питань євроінтеграції Верховної Ради, проводив ряд важливих переговорів щодо спрощення перетину кордону для громадян нашої країни, аби ті могли вільно та безперешкодно мандрувати Європою.
Безвіз став одночасно і чимсь далеким, бо його введення все затягувалось, і таким близьким, бо під тиском європейських інституцій тодішній владі приходилось змінюватися. Скільки було сарказму та в’їдливих жартів щодо часу отримання безвізового режиму. А зараз, всі політики-популісти побігли піаритися на цій події. Прем’єри різних строків, політичні партії, окремі народні депутати та цілі фракції, колишні та нинішні міністри один з поперед одного поспішають стукнути себе у груди і закричати «я теж допомагав».
Якось дивно, що навіть з пулу блогерів та експертів, що наближені до Адміністрації Президента, не дуже чутно переможних реляцій на користь Петра Олексійовича. А дарма. Бо сьогоднішнє рішення Ради Євросоюзу – якраз цілком його особиста перемога! І не лише, як Президента, що виконав свою чергову передвиборчу обіцянку, ініціатора і найпотужнішого локомотива просування ідеї вільного пересування українців європейськими країнами, а й як звичайного громадянина, що вірив у єдність України та ЄС.
Є гарний вислів, який я часто нагадую, коли дехто намагається «забути раптом» або присвоїти чужі здобутки і звучить він російською так: «Бред, вред, мы тоже помогали!».
Це про три стадії сприйняття ідеї. «Бред», - казали всі, коли ідея безвізу лише народилася. «Вред», – верещали та зривали перемовини політики та урядовці, перешкоджаючи і не бажаючи інтеграції та впровадженню європейських реформ в Україні. А вже коли ідея, пройшовши довгий та тернистий шлях переговорів та імплементації стала реальністю, то всі, хто до того часу настирливо «говорив під руку» і заважав, раптом починають суголосно волати: «мы тоже помогали!». Щоб хоч якось бути причетними до успіху.
Тому перемога та вислів «безвіз наш!» – це якраз здобуток п’ятого Президента України Петра Олексійовича Порошенка та міністра МЗС Павла Клімкіна, що вперто пройшли через несприйняття трьох стадій впровадження світоглядного проекту щодо інтеграції Української Держави у європейську сім’ю. Вітаю всіх нас! І Петра Порошенка – особливо! А безвіз – таки наш! )
Получение Украиной безвиза - это достижение пятого Президента Петра Алексеевича Порошенко и министра МИД Павел Климкин.
Об этом пишет политический обозреватель Светлана Кушнир в статье «Так чей же безвизовые и кто приближал этот день украинской победы?», опубликованной в блоге автора на сайте «Корреспондент».
Полный текст
Є гарний вислів, який я часто нагадую, коли дехто намагається «забути раптом» або присвоїти чужі здобутки і звучить він російською так: «Бред, вред, мы тоже помогали!»
#безвізнаш. Сьогодні це слово найчастіше звучить у медіаефірі України.
Шлях у довгі десять років, виконання дорожньої карти у 144 пункти, зміни до законодавства, запуск одночасно у декількох напрямках реформ важкі переговори та десятки зустрічей з членами Європейського Союзу – це не повний перелік тих сходинок, що привели державу до цього переможного дня.
11 травня 2017 року Рада Євросоюзу без обговорення питання і одноголосно прийняла рішення щодо надання Україні безвізового режиму для громадян. Місяцем раніше, 6 квітня, 521 голос «За» дали й європарламентарі-представники всіх країн-учасниць ЄС. А вже з 11 червня поїхати до країн Європи можна буде всім бажаючим – саме тоді набуде чинності механізм, що дає можливість українцям перетинати кордон за спрощеною процедурою.
Зараз всі радіють, вітають один одного. Найурочистіше та святково до цього знаменного дня підготувалися харків’яни, які з 11 травня розпочали ряд заходів, що приурочені до відзначення Дня Європи в Україні (цьогоріч – 20 травня). Окрім церемонії підняття прапорів ЄС і України, на головному Майдані Слобожанщини відбувся урочистий марш за участю підрозділів Збройних сил України, Національної гвардії та Національної поліції України.
До речі, варто нагадати, що саме за ініціативи керівника області Світличної у червні Харків прийматиме гостей Конгреса місцевих та регіональних влад Ради Європи, що проведуть у Першій Столиці засідання Моніторингового комітету щодо дотримання державами-членами Європейської хартії місцевого самоврядування та оцінять стан якості регіональної демократії в ЄС.
Голова Харківської облдержадміністрації Юлія Світлична, вітаючи громадський актив Харківської області, а це –представники Євромайдану, волонтери, учасники АТО, спортсмени, громадські організації, студентство,– з рішенням Ради ЄС, підкреслила, що саме від послідовної та чіткої позиції Президента України Петра Порошенка щодо запровадження спрощеного режиму, стала реальністю ця подія. Світлична дуже слушно звернула увагу на головного учасника перемоги української держави.
Непростий шлях до події, що ще більш тісніше зв’язує нас з великою європейською родиною, розпочинався саме за участю і безпосередньою ініціативою Петра Порошенка та нинішнього глави МЗС Павла Клімкіна.
Так, за час діяльності Порошенка на посаді секретаря Ради Національної безпеки і оборони Україна у вересні 2005 року Україна скасувала візовий режим для громадян ЄС. Очолюване Порошенком Міністерство закордонних справ у 2009-2010 роках значно просунулось на шляху виконання пунктів «дорожньої карти» щодо євроінтеграційних процесів.
Варто нагадати, що з 2008 по 2010 роки Павло Клімкін працював директором Департамент Євросоюзу МЗС, коли було розпочато програму «Східного партнерства». І саме Клімкін очолював українську делегацію на переговорах про підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Коли ж Петро Порошенко очолив у 2012 році Міністерство економрозвитку і торгівлі, то справа щодо євроінтеграції знову перейшла в активну фазу виконання. Навіть після звільнення з посади міністра і Порошенко, і Клімкін не припинили свого поступу у цьому напрямку. Так, народний депутат Петро Порошенко широко використовував свої міжнародні зв’язки, і, будучи членом Комітету з питань євроінтеграції Верховної Ради, проводив ряд важливих переговорів щодо спрощення перетину кордону для громадян нашої країни, аби ті могли вільно та безперешкодно мандрувати Європою.
Безвіз став одночасно і чимсь далеким, бо його введення все затягувалось, і таким близьким, бо під тиском європейських інституцій тодішній владі приходилось змінюватися. Скільки було сарказму та в’їдливих жартів щодо часу отримання безвізового режиму. А зараз, всі політики-популісти побігли піаритися на цій події. Прем’єри різних строків, політичні партії, окремі народні депутати та цілі фракції, колишні та нинішні міністри один з поперед одного поспішають стукнути себе у груди і закричати «я теж допомагав».
Якось дивно, що навіть з пулу блогерів та експертів, що наближені до Адміністрації Президента, не дуже чутно переможних реляцій на користь Петра Олексійовича. А дарма. Бо сьогоднішнє рішення Ради Євросоюзу – якраз цілком його особиста перемога! І не лише, як Президента, що виконав свою чергову передвиборчу обіцянку, ініціатора і найпотужнішого локомотива просування ідеї вільного пересування українців європейськими країнами, а й як звичайного громадянина, що вірив у єдність України та ЄС.
Є гарний вислів, який я часто нагадую, коли дехто намагається «забути раптом» або присвоїти чужі здобутки і звучить він російською так: «Бред, вред, мы тоже помогали!».
Це про три стадії сприйняття ідеї. «Бред», - казали всі, коли ідея безвізу лише народилася. «Вред», – верещали та зривали перемовини політики та урядовці, перешкоджаючи і не бажаючи інтеграції та впровадженню європейських реформ в Україні. А вже коли ідея, пройшовши довгий та тернистий шлях переговорів та імплементації стала реальністю, то всі, хто до того часу настирливо «говорив під руку» і заважав, раптом починають суголосно волати: «мы тоже помогали!». Щоб хоч якось бути причетними до успіху.
Тому перемога та вислів «безвіз наш!» – це якраз здобуток п’ятого Президента України Петра Олексійовича Порошенка та міністра МЗС Павла Клімкіна, що вперто пройшли через несприйняття трьох стадій впровадження світоглядного проекту щодо інтеграції Української Держави у європейську сім’ю. Вітаю всіх нас! І Петра Порошенка – особливо! А безвіз – таки наш! )
Тэги: светличная, ес, безвиз, харьков, новости харьков, городской дозор
Восточный дозор
Топ новостей сегодня
Новости
Школьники Харьковщины - лидеры предметных олимпиад
Чиновники заявляют, что Балаклея полностью очищена от снарядов и безопасна для фермеров
Уровень радиации в Харькове – данные мониторинга на середину мая
На «Советской» силовики проводят обыск в «обменке»
В Будах на Харьковщине открыли новый пожарно-спасательный пост